ПОЧАЇВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ПОЧАЇВКА (до 1924 – Салівка, до 2016 - Ульяновка) – село Гребінківського району, центр сільської ради, якій підпорядковані села Бесідівщина, Сотницьке (до 2016 - Жовтневе), Новоселівка, Скочак.
Розташована на обох берегах річки Сліпороду (притока Сули), за 10 км від райцентру і за 12 км від залізничної станції Гребінка, за 3 від автотраси Київ-Харків.
Село Почаївка, яке до 1922 року носило назву Салівка, складене, в основному, із чотирьох хуторів: Салівка 1-ша, Салівка 2-га, Хоружівка (Почаївка), Васильківський (Арсенівський). Ці хутори були на берегах річки Сліпорід: на її правобережжі розташований хутір Салівка 2-га, а трішки нижче по течії річки - хутір Салівка 1-ша, на Лівобережжі цієї річки розташований хутір Хоружівка (Почаївка), а трішки нижче по течії річки - хутір Васильківський (Арсенівський).
Населення сільської ради 1307 жителі (1990); 1020 жителі (2017)
Площа 4,898 км²
Густота населення 180,89 осіб/км²
Поштовий індекс 37423
Телефонний код +380 5359
Географічні координати 50°07′51″ пн. ш. 32°33′21″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря 111 м
Водойми р. Сліпорід
Після революції 1917 року, (яку великокручанський поміщик М.В. Стороженко, емігрувавши в 1919 році в Югославію, в своїй мемуарній праці «3 мого життя» назвав Великою руїною), хутори з їх землями, які належали різним поміщикам, були об'єднані в одне село, яке в 1922 році одержало назву Ульяновка, і було створено колгоспи ім. Ульянова, ім. Кірова. "Весела праця".
За переписом населення 1926 року в Ульяновці мешкало 1067 душ, в 1939 році - 818 душ, в 1959 році - 1126 душ, 1972 році -995 душ, в 1980 році - 947 душ, в 1990 році - 923 душі.
Ульяновка була окупована фашистами у вересні 1941 і визволена радянськими військами 23.ІХ.1943. Не повернулося із війни 1941-1945 років - 104 жителі села.
В 1970-х роках в селі побудовано будинок культури, адміністративний будинок, два магазини. Що стосується адміністративно - територіального поділу, то хутори Салівка перша, друга, Почаївка (Хоружівка), Васильківський (Лрсенівка) відносилися до Пирятинської волості Пирятинськоо повіту. Аз 1919 року до Салівської (Ульяновської) сільради Пирятинського району (а з 1935 року Гребінківського району).
В 1919 році утворено Салівську (Ульяновську) сільраду в складі: село Ульяновка, хутір Сотниківка, хутір Богодарівка, хутір Новоселівка, хутір Скочак, х. Корсаківщина (Бесідовщина), х. Карпенків.
В 1925 році утворено нову сільраду, Раківщинську (х. Сотниківка була перейменована в х. Раківщину) в складі: с. Раківщина, х. Скочак, х. Новоселівка, х. Богодарівка. В складі Ульяновської сільради залишилися: с. Ульяновка, с.Корсаківщина (Бесідовщина), х. Карпенків, х. Осавульщина. В такому складі (за винятком того, що не було вже хуторів Богодарівки і Карпенкового: перший увійшов в склад с. Раковщина, а другий - в склад х. Корсаківщини, а в склад Ульяновської сільради вводилось селище радгоспу) існували Ульяновська і Раківщинська сільради ще в 1947 році.
А в 1957 році вони були знову об'єднані в одну сільраду - Ульяновську. В 2016 році Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування в рамках декомунізації село Ульяновку в село Почаївка, та село Жовтневе в село Сотницьке. До складу Почаївської сільради входять: Почаївка, Бесідовщина, Сотницьке, Новоселівка, Скочак.
Хутори, які утворили Почаївку (Ульяновку), відносились до парафії Михайлівської церкви села Повстин.
У селі – повна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури (на 400 місць), бібліотека (14530 одиниць збірників), дитячий садок(відвідує 40 дітей». У селі (1957) встановлено надгробок на братській могилі радянських воїнів, які загинули 1943 при визволенні Ульяновки, та пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим під час Великої вітчизняної війни.
Всі села крім с. Скочак газифіковані, в селах Почаївка, Сотницьке, Новоселівка та Скочак обладнано централізоване постачання питної води(водопровід)
